О. Істер: річну оцінку не можна порівнювати з ДПА (ЗНО)

Ister_site.jpg

Істер Олександр Семенович, автор підручників з математики,
учитель-методист приватного ліцею-пансіона лінгвістики,
права і бізнесу «Міжнародний вимір»

На початку літа 2017 року, через кілька днів після того, як оцінки з результатами ДПА (у форматі ЗНО) надійшли до шкіл, мені зателефонувала колега та стурбованим голосом попросила дозволу дати номер мого телефону молодій колежанці, яка працює з нею в одній школі і потрапила в непросту ситуацію.
Коротко історію цієї колежанки (назвемо її М. І.) можна передати так. Два навчальні роки М. І. працювала з 10-м, а потім, відповідно, 11-м класом у невеликому населеному пункті вчителькою математики (викладала академічний рівень + 1 годину варіативної частини). Учительці вдалося знайти спільну мову з учнями, мотивувати їх, учні повірили в те, що, успішно склавши ЗНО, можна пройти «на бюджет» нехай не в найпрестижніші, але все ж таки досить пристойні виші. Річні оцінки за 11-й клас, що пішли до атестата, з алгебри та початків аналізу та геометрії в учнів, які складали ЗНО з математики, були досить високі (переважно 9–11 балів). М. І. вважала, що ці оцінки учні заслужили, але вже тоді (ще до повідомлення результатів ЗНО) одна досвідчена вчителька (відома, до речі, хронічним заниженням оцінок учням з подальшим «примусом до додаткових занять») указала М. І. на те, що їй «ці оцінки ще аукнуться».
Як у воду дивилася… Оцінки, які отримали учні за ДПА (у форматі ЗНО), виявилися здебільшого на 2 (а для деяких учнів на 3) бали нижчими за річні оцінки. Миттєво М. І. викликали «на килим» до директора. Мабуть, з подачі «добрих» колег директор висунув (або висунула, не знаю статі директора) версію про те, що хороші річні оцінки учні отримали незаслужено й не безкоштовно.
Я навів М. І. певні аргументи як відповідь на питання, покладене в назву цієї статті, і запропонував їх навести адміністрації закладу…
Отже, чи можна порівнювати річну оцінку випускника (випускниці) школи з оцінкою, яку отримано за ДПА (у форматі ЗНО)? Для того щоб спробувати відповісти на це питання, треба зрозуміти механізм отримання як першої, так і другої оцінки.
Річну оцінку учням більшість учителів, як мені здається, виставляє як середню арифметичну оцінку за два семестри 11-го КЛАСУ (підкреслюю це). Якщо ця оцінка не є цілим числом (має п’ять десятих), я користуюся математичним правилом округлення, тобто округлюю в більший бік. Мабуть, так робить переважна частина вчителів математики (важко збагнути, як учитель математики буде не дотримуватися правил цієї самої математики в повсякденному житті).
У свою чергу, семестрова оцінка дорівнює середньому арифметичному тематичних оцінок (у старших класах не профільного рівня це, як правило, 2–3 тематичні оцінки за семестр). Кожна тематична оцінка є наслідком роботи учня (учениці) протягом 10–¬14 уроків і великою мірою залежить від написання письмових робіт (самостійних, які охоплюють 5–7 уроків, та контрольних, що охоплюють вказаних 10–14 уроків). Вважаю, що сумлінний учень, який в 11-му класі «бореться за хороший атестат», у змозі опанувати відносно невелику кількість дидактичних одиниць інформації протягом відносно невеликої кількості уроків та отримати пристойну тематичну оцінку (думаю, сказане стосується не лише предмета «математика»). Ось таким чином, тактикою «коротких кроків», такий учень і може заробити високу річну оцінку.
А як учень (учениця) отримує оцінку за ДПА (у форматі ЗНО)? Ця оцінка є оцінкою за виконання завдань 1–28, 31, 32 сертифікаційної роботи (ЗНО) учнями, які обрали математику для проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Відносно механізму отримання цієї оцінки зауважу лише основне, на мій погляд.

1. Сертифікаційна робота містить завдання відповідно до програми ЗНО, яка включає матеріал 5–11-х класів.

2. Для більшості учасників ЗНО кількість набраних тестових балів ЗА ВЕСЬ ТЕСТ та отримання рейтингової оцінки за шкалою 100–200 балів набагато важливіші, ніж кількість набраних тестових балів за виконання завдань субтесту (див. вище) та отримання оцінки рівня навчальних досягнень (за шкалою 1–12 балів) ДПА. Тому велика кількість учасників ЗНО витрачає час на розв’язування завдань 29 (в останні роки це задача з комбінаторики та теорії ймовірностей), 30 (в останні роки це задача з планіметрії на координатній площині), а найбільш підготовлені учні намагаються розв’язати завдання 33 (традиційно це завдання з параметром).

3. На мій погляд, таблиця переведення тестових балів, отриманих за субтест (0–52 бали), в оцінку рівнів навчальних досягнень (за шкалою 1–12 балів) вимагає певних корегувань у бік зменшення кількості тестових балів для отримання оцінок середнього та достатнього рівнів. Важко збагнути, чому за таблицею переведення у 2016 році для отримання, наприклад, оцінки «шість» потрібно було 19–24 бали, у 2017 — 20–25 балів, а у 2018 році — 20–26 балів; для отримання оцінки «вісім» – відповідно по вказаних роках 30–34 бали, 31–35 балів, 33–37 балів.
Зауважу, що для всіх трьох останніх років максимальна сума тестових балів за субтест була одна й та сама (52 бали). У мене, як у вчителя-практика, виникає питання: Чому вимоги стають жорсткішими? У нас щороку по всій країні відбувається підйом шкільної математичної освіти? – та багато інших питань.

4. Суб’єктивні фактори (надмірне хвилювання, поганий фізичний стан у день тестування, неуважне перенесення відповідей із зошита до бланка відповідей тощо). Ось приблизно такі аргументи я навів М. І. Вони, на мій погляд, дозволяють однозначно стверджувати: «Річну оцінку випускника (випускниці) школи ніяким чином не можна порівнювати з оцінкою, яку отримано за ДПА (у форматі ЗНО)».

Хотів би в коментарях побачити думки колег-учителів (не лише вчителів математики).
А якщо ви спитаєте, чим закінчилася історія з М. І., то відповім, що не знаю. Але, оскільки вона більше не телефонувала, то сподіваюся, що директор почув (почула) її аргументи.