Правильне мовлення – запорука успішності при навчанні в школі та в дорослому житті загалом. Проте не завжди дитині вдається говорити, чітко вимовляючи усі звуки рідної мови. Однією з причин неправильної вимови є слабкість м’язів губ і язика. Так само, як ми робимо гімнастику з метою зміцнення м’язів всього тіла, потрібне виконання вправ для покращення вимови. Спочатку спробуйте зробити вправи самі (деякі з них спершу будуть заскладними у виконанні навіть вам), а потім показуйте їх дитині. З метою зацікавлення дитини доцільно читати вірші, загадувати загадки, розповідати невеличкі казочки чи оповідки, демонструвати реальні предмети чи предметні зображення на позначення вправ. Щоб дитина контролювала правильність власного виконання вправ, доцільно робити це перед дзеркалом упродовж 1-2 хвилин і не допускати втоми.
Для правильної вимови звуків [с], [с'], [з], [з'], [ц], [ц'], [дз], [дз']:
«Жабеня» − рот трохи відкрити. Посміхнутись, губи розтягнути так, щоб було видно верхні зуби. Утримувати таке положення під лічбу
10-15 с.
«Ослик» − рот трохи відкрити. Губи у посмішці. Кінчик язика за нижніми зубами. Протяжно вимовляти звук «і-і-і».
«Клоун» − ритмічно то витягувати губи вперед, то розтягувати їх у посмішку.
«Бегемотик» − широко відкривати рот. Звертати увагу, що язик лежить внизу за зубами.
«Млинчик» − широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не дрижав. Утримувати у такому положенні 10-15 с.
«Мавпочка» − широкий кінчик язика вставити між нижньою губою та зубами. Слідкувати, щоб губи та нижня щелепа не рухались, язик не звужувався.
«Трубочка» – висунути широкий язик. Бокові краї язика загнути вгору. Подути в трубочку, що утворилась. Виконувати в повільному темпі 10-15 разів.
«Гірка» − рот трохи відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх корінних зубів. Зробити так, щоб кінчик язика впирався в нижні передні зуби. Утримувати під лічбу 10-15 с.
«Котушка» – рот трохи відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх корінних зубів. Зробити так, щоб кінчик язика впирався в нижні передні зуби. Широкий язик «викочувати» вперед і ховати вглиб рота. Виконувати під лічбу 10-15 разів.
Для правильної вимови звуків [ч], [ш], [ж], звукосполучення [шч]:
«Бублик» − витягнути губи вперед, округлити, як при вимові звука «о».
«Хобот слоненяти» − витягнути губи сильно вперед, напружити, як при вимові звука «у». «Поросятко» – губами, витягнутими вперед трубочкою, рухати по колу.
«Парканчик» – зуби зімкнути. Губи витягнути вперед. Утримувати таке положення упродовж 10 с.
«Грибочок» – рот широко відкрити. Присмоктати язик до піднебіння. Утримувати в такому положенні 10-15 с.
«Чашечка» – рот широко відкрити. Широкий язик підняти вгору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати язик у такому положенні 10-15 с.
«Смачне варення» – висунути широкий язик, облизати верхню губу і сховати язик вглиб рота. Повторити 15 разів.
«Сходинки» – почергово виконувати рухи: 1) широким язиком «обняти» верхню губу; 2) підняти язик за верхні зуби; 3) впертися язиком в середину піднебіння.
Для правильної вимови звуків [л], [л']:
«Голочка» – рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його, зробити вузьким. Утримувати в такому положенні 15 с. Слідкувати, щоб кінчик язика не загинався, щелепа і губи не рухались.
«Гребінець» − посміхнутись, закусити кінчик язика зубами. Рухати язиком вперед-назад, наче «причісуючи» його зубами.
«Гойдалка» – висунути вузький язик. Тягнутися кінчиком язика почергово то до носа, то до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Виконувати під лічбу 10-15 разів.
«Кіт спіймав мишку за хвостик» – рот трохи відкрити. Губи у посмішці. Широкий кінчик язика між губами. Вимовляти «а-а-а» і злегка прикушувати язичок.
«Твердий горішок» – рот трохи відкрити. Кінчик язика впирати у внутрішню сторону то лівої, то правої щоки з такою силою, щоб при натискуванні пальцем ззовні відчувався опір. Слідкувати, щоб щелепа не рухалась.
«Кошеня п’є молочко» – рот трохи відкрити. Широким язиком водити по нижній губі, поступово прискорюючи темп під лічбу до 20.
«Почистимо зубки» – рот трохи відкрити. Посміхнутись, показати зуби. Кінчиком язика водити зі сторони в сторону так, щоб він рухався по яснах. Слідкувати, щоб щелепа та губи залишалися нерухомими.
«Каруселі» – висунути вузький язик. Рухати ним по колу за годинниковою стрілкою, починаючи з лівого куточка рота. Виконувати спочатку в повільному, а потім більш прискореному темпі. Слідкувати, щоб рухи були плавними, а щелепа нерухомою.
«Кораблик» – рот трохи відкрити. Широкий язик підняти за верхні зуби. «Викочувати» його, вимовляючи «и-и-и».
Для правильної вимови звуків [р], [р']:
«Трактор» − з силою протяжно видувати повітря через зімкнені губи так, щоб вони вібрували (чути звук, схожий на «бр-р-р»). Цю ж вправу можна виконувати з просунутим між губами язиком.
«Конячка» – присмоктувати язик до піднебіння, повільно, сильно клацати язиком, тягнучи під’язикову зв’язку. Виконувати 10-15 разів.
«Сховай цукерку» – рот трохи відкрити. Посміхнутися, язик присмоктати до піднебіння. Не відриваючи язика, закривати і відкривати рот. Виконувати під лічбу 10-15 разів. Слідкувати, щоб губи були нерухомими і сторони язика не провисали.
«Дятлик» – рот відкрити. Широкий язик підняти за верхні зуби. Торкаючись язиком альвеол, вимовляти «д-д-д». Слідкувати, щоб працював тільки язик, нижня щелепа не рухалась.
«Електричка» – торкаючись широким язиком альвеол, вимовляти «т-т-т». Слідкувати, щоб працював тільки язик, нижня щелепа не рухалась.
«Дражнилка» – рухати кінчиком язика між губами зі сторони в сторону. При включенні голосу має виходити звук, схожий на «дражнилку».
«Індик» – рот трохи відкрити. Широким язиком водити по верхній губі у швидкому темпі, вимовляючи «бл-бл-бл».
«Маляр» – рот трохи відкрити. Водити язиком вперед-назад по твердому піднебінню («стеля»). Слідкувати, щоб язик залишався широким, а його кінчик не висувався з рота.
«Моторчик» – рот відкрити. Широкий язик розташувати за верхніми зубами. Тривало вимовляти «д-д-д», проводячи чистим вказівним пальцем по передньому краю язика праворуч-ліворуч (чути «др-др-др»).
Слід пам’ятати: виконання вправ у домашніх умовах ніколи не замінить занять зі спеціалістом. Тож якщо ви помітили, що окремі із запропонованих вправ дитина не може виконати або постійно робить їх неправильно (по-своєму), наприклад, зміщуючи язик в одну зі сторін, не може витягнути повністю язик з рота чи, навпаки, сховати його в глибині ротової порожнини, варто звернутися до вчителя-логопеда, оскільки ці особливості можуть свідчити про певні серйозні порушення, що потребують тривалого виправлення.
Автор: Юлія Рібцун, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу логопедії Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України